 |
|
В далекому 1939 році в багатодітній сім'ї села Писарівка Лисянського району Черкаської області народилося звичайне крикливе дитя, та ангели не обділили його своєю любов'ю і на світі з'явився талановитий музикант, композитор, поет в душі і прекрасний керівник хору Анатолій Євгенович Даценко.
Батьки його – Ольга Порфирівна та Євген Трохимович співали в церковному хорі. Крім того, Євген Трохимович грав на скрипці та балалайці. Любили співати і грали на музичних інструментах старші брати і сестри, та дитинство їхнє прийшлося на війну і повоєнні роки розрухи. Лише найменшому, Анатолію, припало більше батьківської уваги – побачивши здібності сина Євген Трохимович навчав всьому, що вмів сам. Толя був старанним учнем, грав на гармошці, придумував свої мелодії, пізніше Анатолій Євгенович освоїв гру на баяні і став нерозлучним з цим інструментом. Перші виступи були з батьком і братом Віктором – їх невеличкий ансамбль запрошували на весілля, хрестини, свята в Будинок культури.
|
У 1958 році в житті Анатолія Євгеновича відбулась визначна подія: вперше вийшов на сцену як керівник шкільного хору. Вже маючи за плечима батькову науку, гру на весіллях і керівництво хором, у 1960 році Анатолій Євгенович вступає до Канівського училища культури (хоровий відділ) і з другого курсу керує хором Степанського СПТУ, який не раз виступав і мав успіхи. По закінченні училища життєва стежка, пройшовши через Харківський інститут культури, куди був направлений талановитий студент, привела Анатолія Євгеновича у Вільшану.
З 1966 по 1991 рік Анатолій Євгенович працює в музичній школі – навчає дітей грати на баяні і, звичайно ж, організовує дитячий хор. Свою майстерність, а головне, любов до музики передавав учитель своїм учням – багато з них пішли його стежкою.
З 1965 р. почав керувати зведеним селищним хором, який став справою всього його життя. Репертуар хору завжди відзначався оригінальністю та колоритом, постійно поповнювався творами Анатолія Даценка, інших місцевих композиторів, поетів, Валентини Кравець, городищанки Любові Пилипей та черкащанина Володимира Даника.
У 1986р., зважаючи на майстерність співу, колективу присвоєно звання народного, адже не можна було без хвилювання слухати такі пісні як «Степом, степом» у виконанні солістки хору Галини Задорожньої, «Приснилось матері» - солістка Тетяна Даценко. І кожного року це звання підтверджується успішними виступами.
Керівник Вільшанського хору Анатолій Євгенович має численні державні нагороди, зокрема Ветеран праці з 1991 року, Лауреат районної премії імені Семена Гулака-Артемовського з 2005 року, володар Почесної відзнаки «Мистецький Олімп України» 2006 року.
|
