| |
|
|
МИКОЛА ДОЙНЕКО
28.05.1957-16.01.2016 |
 |
|
Травневим днем 1957 року народився Микола Дойнеко у Шевченковому, рідному і знаному селі Тараса Шевченка. Змалку цікавили його сільські краєвиди, урочища, левади, Гупалівщина з плесом озера. Рука тяглася до пензля, і навколишня краса з’являлася на аркушах паперу. Малював, але соромився поділитись із кимсь отим потаємним, до чого прагнула дитяча душа. Затим почав пильніше придивлятись до коріння, зрізів різних порід дерев. Позиченими в сусіда різцями на звичайній фанері брався за творчість. Незважаючи на примітивність інструмента, роботи виходили як у кращих мистецьких майстернях України. Мабуть, то така земля керелівська, що надихає творчістю і родить таланти – самобутні, незрівнянні. Не навчаючись у художній школі, не беручи уроків у справжніх майстрів, Микола Дойнеко плекав свій талант сам.
Особливо приваблювала Миколу тема Тараса Шевченка. Живучи на такій славетній землі, ступаючи стежками Генія народу, як можна не долучитись до його творчості? Одна за одною почали з’являтись унікальні роботи майстра на Шевченківську тематику, багато з них увійшли до колекції Національного заповідника „Батьківщина Тараса Шевченка”.
|
У дарунок від святої Шевченкової землі отримали роботи майстра високоповажні гості, які відвідували Шевченкове, народні депутати, що мали нагоду вклонитися пам’яті поета в його рідному краї. Сувеніри, що народжувалися в руках М.Дойнеко, дарували з теплом душі майстра як неповторну красу народного мистецтва, ними замиловувала своїх друзів і Шевченківська гімназія, приємною згадкою про відвідування музею Кобзаря в його рідному селі залишаються вони і в туристів. Скільки робіт потрапило до Австралії, Канади, США, Франції, Німеччини, Росії, Польщі! Екскурсанти з великою вдячністю до народного митця везли його роботи, як скарб із землі Тараса Шевченка.
|
|
|
|
Талановита людина талановита в усьому. Микола Дойнеко проявив себе також як блискучий фотограф. Зйомка крупним планом малесенького жучка, квіточки чи листочка заставляють нас задуматися над незбагненною красою Божого світу, а краса видноколів, що їх вміє побачити і відтворити на своїх світлинах Микола, вражає і дивує. Проводяться виставки його фотографій, і роботи захоплюють кожного. Адже не можна залишитися байдужим, дивлячись на шевченківські пейзажі, які зумів з такою любов’ю показати автор. Багато цікавих фотографій з батьківської садиби Кобзаря, краєвидами рідного села дарував односельцям.
Творив красу майстер на радість людям, у кожну роботу вкладав часточку своєї душі, свого тепла, своєї любові до України. А що з серця йде, те вічним стане...
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
|
