Ним була проведена титанічна пошукова робота (яка продовжується і нині): спілкування та листування з нащадками роду Шевченків, опрацювання документів у бібліотеках, музеях, архівах України та колишніх республік Радянського Союзу. В результаті знайдені та впорядковані дані про більш як 1300 нащадків Кобзаря з усіх куточків земної кулі, зібрані сотні фотографій, майже повністю досліджене історичне коріння роду з діда-прадіда.  

Важливим завданням для себе Микола Павлович вважає не лише передачу наступним поколінням інформації про родовід Тараса Шевченка. Своєю працею він сподівається заохотити українців цікавитися своїм минулим, досліджувати рід та зберігати пам’ять про своїх предків, висловлюючи таким чином повагу до них. "Знайти свій родовід, зберігати про нього нетлінну пам’ять – означає любити Батьківщину", – так вважає дослідник. 

Результатом досліджень М.П.Лисенка стала книга "Коріння Шевченкового роду", яка вийшла друком 2013 року. Презентація її відбулася у заповіднику 10 березня 2013 року, у день пам'яті Кобзаря. Перший наклад був занадто малий (1000 екземплярів), зважаючи на наукову цінність матеріалу та важливість проведеної роботи. Не кожен, хто цікавиться генеалогією Кобзаревого роду, зміг отримати книгу до своєї колекції. Отож, у 2015 році у львівському видавництві "Апріорі" світ побачило вже друге, доповнене видання.

Додатком до першого видання "Коріння Шевченкового роду" стало генеалогічне дерево роду Шевченків, викладене у PDF-форматі на електронному носії (CD-диску). На сьогодні цей неоціненний матеріал – родовід найвідомішого українця - є у вільному доступі у мережі Інтернет.