Активну участь Микола брав у гуртках -  драматичному і музичному. Зокрема, драмгурток при клубі ставив такі п'єси: „Платон Кречет" О.Корнійчука, „Безталанна" І.Карпенка-Карого, інсценівку за творами Т. Шевченка „У тієї Катерини" та ін.

В повоєнні роки М.П.Сокирко працює в Шевченківській середній школі учителем співів і малювання. Ці два покликання – як два крила його талановитої долі. Тут же Микола Пантелеймонович керує шкільним учнівським хором, який неодноразово ставав переможцем районних та обласних оглядів художньої самодіяльності.Справжньою любов'ю Сокирка стає сільський хор, що здобув популярність далеко за межами Черкащини. З 1934 по 1975 рік Микола Пантелеймонович був його незмінним керівником. Саме під час його керівництва якісно зріс виконавський рівень хору. Колгоспники, вчителі, сільська молодь двічі на тиждень збиралася на репетиції. Микола Пантелеймонович, не шкодуючи свого часу і сил, займається з хористами, навчає їх нотній грамоті, виконанню пісень по партіях. З тими, хто захворів, чи просто не міг прийти на репетицію, він працював у домашніх умовах.

Ця турбота, безперервні репетиції, бездоганне виконання своїх обов’язків як керівника хору, виправдала себе. Шевченківський сільський хор під орудою М.П.Сокирка в лютому 1956 року брав участь у республіканському огляді сільських хорів і одержав першу премію. Переможці повернулися у Шевченкове із тріумфом. Як нагороду, їм подарували піаніно для Будинку культури. Завдяки цій перемозі хор запросили до участі у зйомках кінофільму „Пісні над водами” (кіностудія ім. О.Довженка).

У 1964 році хор був удостоєний почесного звання народної самодіяльної хорової капели, а його керівник – Микола Пантелеймонович Сокирко – нагороджений Грамотою Верховної Ради УРСР та іменним годинником.

М.П. Сокирко як керівник хорової капели одержав привітання від композитора, народного артиста СРСР Л.Ревуцького:  „Ваше село -  батьківщина Великого Кобзаря. Тому приємно усвідомлювати, що у співочому колективі, яким Ви керуєте, який існує майже півстоліття,  утвердилась відмінна музична культура, багаті народні традиції України. Перше місце, яке Ви здобули на республіканському огляді сільських хорових колективів 1956 року, Вам належить по праву. Прекрасному колективу та його керівникові надсилаю сердечні вітання з наступаючим Новим роком. Л.Ревуцький ”.

В 1964 році урочисто святкувалося 150-річчя з дня народження Кобзаря. Численні письменники, поети, композитори, співали „Заповіт” разом із народною самодіяльною хоровою капелою під керівництвом М.П.Сокирка. Злагоджений спів хористів звучав широко, багатоголосо, зворушливо і настільки сподобався гостям Шевченкового, що капела була запрошена до Києва для запису творів у їх виконанні на грамплатівку. Запис був зроблений у 1965  році.

В середині 70-их років 20 сторіччя Микола Пантелеймонович Сокирко пішов на заслужений відпочинок, але всі наступні роки цікавився роботою Будинку культури і особливо своїм дітищем - самодіяльною хоровою капелою. Його поради, рекомендації і допомогу приймали послідовники, керівники капели В.О. Куклюк, О.Д. Лапський.

У багатьох серцях шевченківців, сповнених подякою до великого митця, жевріє вогник, запалений великою творчою майстерністю Миколи Пантелеймоновича Сокирка, любов'ю до співу, музики, малювання.