Міністерство культури України

Виставки
 
 
 
   

Виставка
«Моє життя у барвах кольорових»

У Моринському музейному комплексі проходить виставка художніх робіт Людмили Карпенко – художниці, що народилася та виросла в творчій родині художньої династії Красицьких.

Прадід Людмили Миколаївни – Красицький Фотій Степанович, великий український художник,класик українського живопису і графіки, внучатий небіж Т. Г. Шевченка.

У своїх полотнах художниця натхненно відтворює навколишню красу. Її картини - то стан душі, можливість самовиражатися, творити і створювати,прикрашати життя собі та іншим. 

 

 

 

КАРПЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

Автобіографія

Народилась 04.09.1970 року, виросла в Києві на Пріорці в творчій родині художньої династії Красицьких. Мати Красицька Софія Казимирівна – художник – графік. Бабуся – Красицька Галина Фотіївна –художник. Прадід - Красицький Фотій Степанович великий український художник (24(12).08.1873–02.06.1944) – класик українського живопису і графіки, внучатий небіж Т. Г. Шевченка

Дитинство пройшло в старовинному будинку мого прадіда, в оточенні колекції робіт Фотія Степановича Красицького, у спілкуванні з його послідовниками, у родинних бесідах про творчий шлях Фотія Степановича, його картини, його стиль та персональний вклад в розвиток українського живопису.

Ці спогади заклали основу майбутнього бажання зберегти и продовжить родинний поклик. Тим більш, що майже всі роботи відомого прадіда родина Красицьких була вимушена “подарувати” радянській владі, втративши найцінніше – творчу сімейну спадщину.

Після отримання середньої освіти вивчала історію мистецтва та культури в Київському Державному Інституті Культури (1988 - 1993). Прагнення до культурного розвитку привело до бажання подорожувати та вивчати культуру інших країн. Це і стало моєю основною професією: з 2002 р. професійно займаюсь подорожами.

У 2007 р. закінчила Інститут туризму за спеціальністю Менеджмент туристичної індустрії. Маю свою туристичну агенцію. Наприкінці 2012 року, завдяки знайомству з талановитою та професійною художницею Олександрою Бахіною, яка запросила мене до своєї майстерні, почалася історія народження моїх картин. Після декількох уроків малювання, коли в руки потрапили пензлі, запах справжніх масляних художніх фарб зробив свою справу. Я відчула натхнення та нестримний потяг до відтворення навколишньої краси вже на своїх полотнах. В мені прокинувся творчий спадок моєї сім’ї.

Творчість художника – це важка праця. Я пам’ятаю труд матері, яка ночами не спала, аби довести свою роботу до ідеального стану. Але для мене живопис – то щастя, то стан душі, можливість самовиражатися, творити і створювати, прикрашати життя собі та іншим. Я малюю скрізь: дома, на роботі в офісі, в саду старовинного будиночка свого прадіда, навіть коли їду закордон – мої фарби це основне що я повинна взяти із собою в дорогу. Дякую за це моїм предкам які, мабуть, допомагають мені!

 
 

 

 

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
©batjkivshhyna-tarasa.com.ua