20 травня 2019 року Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» відвідав український кінорежисер, журналіст, поет, член Національної спілки журналістів України, міжнародної федерації журналістів, генеральний продюсер міжнародного телевізійного каналу «INTERMARIUM-TV-7» Петро Олар, та ступивши на цю землю написав такі рядки:
Народження вічного
Пошли їй, Господи, подай!
Подай їй долю на сім світі,
І більш нічого не давай.
Та не бери її весною
В свій рай небесний, не бери,
А дай Твоєю красотою
Намилуватись на землі.
(Тарас Шевченко)
Люди, я розбудив сьогодні сонце
Збивав ногам, за селом, весь нектар квітів
А, ще вмився росою, народженого дня
В селі світової слави, що першим зустріло
Генія, якого тепер знає весь світ…
Приїхав я до Вас з берегів Неману
Я приїхав з міста Вільно, що за тисячу кілометрів
Щоб вклонитись Землі, і подивитись в очі
Славному роду козаків, які тут є від створення світу
Інтелігентам найвищої проби, такими, що любили…
Творити, писати і малювати серцем та душею…
Незважаючи на всі перепони і заборони
Не зрікались рідної мови, як ваш Тарас
Вимушено жили у світах, і там творили
Народжували вірші, малювали картини
Там зустріли своє перше кохання у місті Вільно
В неповних 16, як це сталось у юного Тараса…
Якого вивезли закріпаченим козаком
Ваші кирилівські пани з минулого
Навіть самі не знали, що вернуть селу
Світову славу, де народився Великий талант
Оцінений титулами Академіка, не тільки в Римі,
А Тим, кому дозволять стояти вічно, по всьому світу
Пам’ятниками у більш ніж тисячах містах, як до речі і у Вільнюсі
Даруючи кожен ранок людям та світу, на віки вічні, пророчі слова
А може й образ УКРАЇНИ, яку побачать наші онуки
Не тільки мальовничу, що століттями тому малював
Тарас Шевченко, можливо і з уяви, але у надії…
Заповідаючи нам її зберегти та відродити…
Спочатку у наших серцях та душах…
А вже потім залишити у спадок, ще ненародженим онукам
Для яких, я збираю, тут на цій землі, образи для нового
Фільму, що поверне Вам зримі кадри Тарасового першого кохання,
А ще великого бажання Жити і Творити, наперекір долі
У місті Вільно, у світі який розширив межі вашого села
До безмежжя Всесвіту, де вічно читатимуть слово Пророка
І радітимуть світлу картин Тараса, які випромінюють світло.
Петро Олар
|
|
|
