Творчість Лесі Кара-Коці настільки самобутня, оригінальна, що жоден мистецтвознавець не зміг віднести її до одного із відомих напрямків та стилів. Її картини не підпадають стовідсотково під жоден із них, отож художниці «довелося» вигадати назву самій – каракоко (від «бароко» та першої частини прізвища авторки). Спочатку це звучало як жарт, проте з часом слово прижилося, і хто знає, можливо, незабаром з’являться послідовники цього яскравого життєрадісного способу передавати почуття в зображеннях.
Була учасницею кількох міжнародних фестивалів, у одному з них, VІІ Міжнародному фестивалі підводного зображення "Срібна акула" 2007 року отримала гран-прі у номінації "Живопис" за роботу "Гра "Одісея Кусто".
Крім того, брала участь у більш ніж 35 виставках, з яких 20 - персональних, 10 - всеукраїнських. Картини Лесі Кара-Коці можна знайти у приватних колекціях України, США, Франції, Німеччини,Великобританії, Данії,
Польщі та Росії.
Гра "Одісея Кусто". 2007. 40х80 см. Полотно, акрил, поталь
У 2008 році художниця презентує свою першу літературну роботу - книгу-казку "Пригоди хоботарок. Порятунок Весняного Сонечка". Фантастичних тваринок - свинок із хоботиками - художниця вигадала раніше, ще з 2004 року вони з'являлися на її полотнах, і врешті-решт ожили на сторінках дитячої книги. Нових казкових героїв, точніше, їх назву автор навіть зареєструвала у Департаменті інтелектуальної власності. Книга про хоботарок є відтворенням творчого таланту Лесі Кара-Коці, як літературного, так і художнього: має більше ста ілюстрацій, також прикрашена вензелями авторського виконання та вималюваними заголовними буквами на початку кожного розділу. Здогадайтеся, де живуть милі казкові створіннячка? Ну звісно, у Дивовижному Лісі під Вільшаною!